29 груд. 2011 |
|
В В понеділок написав натупні слова на facebook: "Вже років 7 шукаю одну ікону яка зникла в 20-х роках минулого століття. Найгірше було те, що ніде не збереглось її кольорове фото. Більшість моїх друзів знають, що питання пошуку цієї ікони в мене ідея фікс, якщо починаю говорити про неї, то найчастіше трачу контроль над кількістю слів і можу говорити аж до нудоти. Сьогодні гуляв у Старому місті і не випадково проходив біля руїн храму де вона знаходилась, хотій там пройти і ще раз подивитися на те місце, маю якесь "магічний" потяг до цього місця. І от йдучи, зупинився, підійшов до, колишнього, входу і почав думати як він колись виглядав і де зараз ікона і чи колись буду мати щастя її побачити. Повернувся додому, шукаючи в інтернеті відповіді на деякі запитання щодо цієї Богородиці, випадково потрапив на один вірменський портал новин, де побачив новину від 27.12.2011, в які сказано, що київський музей де знаходиться ця ікона визнав що це саме Вірменська Ікона Божої Матері з Кам'янця-Подільського, що зараз проводяться її дослідженні і що планується виставити її у музеї :) Те що відчуваю, назвати щастям тяжко, це щось більше. Просто не знаю як дякувати Богу за те що реалізує мої мрії... |