Кохання не є цілком готове. Воно стає.

....

Вірність не є цілком готова, вона стає, як кохання,

Кохання не є цілком готове. Воно стає.

Не є урочистим вбранням, готовим до вбрання,

але шматком матеріалу для кроїння та шиття.

Не є будинком з ключами, які дають в руку,

але будинком для планування, будування, утримування, а часто навіть для ремонтування.

Не є покореною вершиною,

але виходом з долини на здобуття вершини, болючі падіння в холодні ночі або в спекотні сонячні дні. .

Не є тріумфальним ТАК, великим пунктом фінішу в музиці посеред криків і брав,

але є багатьма маленькими «так», які наповнюють життя посеред багатьох «ні», які відкидаємо по дорозі.

Не є новим, досконалим життям,

яке з’являється в одну мить, але є джерелом і довгим бігом річки з багатьма заворотами, часом майже сухої,

а деколи заливаючої береги, а головне - завжди прямуючої до моря.

Вірність не є цілком готова, вона стає, як кохання,

Бо вона її нерозлучна подруга.

Бути вірним, це не значить:

не блукати,

не вдарятись,

не падати,

не ображати.

Це значить вставати і йти далі,

Це виконувати докінця спільно запланований план,

Це довіритись комусь посеред темної ночі,

Це підтримувати взаємно посеред падінь і поранень,

Це віра у всеперемагаюче КОХАННЯ серед кохання.

Часом вірність -

Це вірність Ісуса, який прибитий до хреста,

з тілом і серцем порубаним через невірний люд

самотнім

покинутим

зрадженим

Залишається вірним аж до смерті, пробачає і далі посвячує себе для інших,

через свою жертву НАЗАВЖДИ РЯТУЄ КОХАННЯ.

* * *

Найважливіше це присутність, а через неї відкривання людині, що вона важлива для Тебе. Кохання - це відкривання в другому його краси і розпалювання довіри до себе. Кохати когось значить об'явити йому, що є гарним, здібним до чудових речей, привітати його в собі і помагати йому крок за кроком рости, одночасно розпалювати в ньому довіру до себе самого.