Пригадуючи притчу про Господаря, який роздає своїм слугам таланти. (Мт 25, 14-30)
Кожен з нас обдарований талантами від Бога (не в грошовому значені цього слова) і чим більше ми їх розвиваємо, тим більше нових талантів отримуємо від Бога. Це коротко і є сенс притчі, але я почав писати це все, щоб згадати про один спільний талант усіх християн – це наша віра. Віра кожного з нас є даром від Бога, адже тільки з Його волі ми віримо в Нього, отож це щось, що Бог нам дав. Дехто назве це ласкою, а я би сказав що це талант, який потрібно використовувати. Як же його можна використати? Все дуже просто: ділитися цим талантом – це намагатися інших приблизити до нього, адже коли комусь допомагаємо повірити, то використовуємо свій талант для інших.
|
|
Хочу згадати особу Марії Магдалени, особа яка мені особисто дуже близька, вона є моїм другим покровителем і це є причиною мого особливого зацікавлення нею. Прагну коротко переказати одне власне спостереження.
Отож звертаюсь до 20 розділу Євангелії Йоана. Розділ розповідає про те, як Марія Магдалена раннім ранком прийшла до гробу Ісуса і побачила його порожнім. Коли Марія йшла до гробу, то євангелист її називав Μαρια, але в 16 вірші коли Ісус звертається до неї по імені він говорить Μαριαμ. Здавалось би одна літера, може опічатка, але далі, у 18 вірші коли вона приходить до учнів, щоб втішити її ім’я також написано як Μαριαμ.
Біблія є книжкою, в якій не має жодної лишньої літери чи знаку, а ім’я передає сутність людини і воно незмінне, а тут бачимо зміну імені, що ж стало причиною? Причиною стало звернення Ісуса. Марія Магдалена була першою, кому об’явився воскреслий Ісус, але також була першою кого він змінив, змінив її сутність.
|
Погляньмо на другий розділ книги Буття, опис створення людини і формування першої родини.
|
|
|
Лот, який сидів на вулиці |
|
Лот, герой книги Буття, а вчасності 19 розділу, жив в Содомі, був праведником, якого Бог вберіг від знищення міста. Але не збиріг від духовного падіння його родину. Прочитаємо 19 розділ книги Буття.
|
|
|
Догоджувач! (І Сам. 19,11-17) |
|
Звернемось до Святого Письма. Дуже добрим прикладом такого догоджувача є Мікаль, донька Саула і жінка Давида. Прочитаймо фрагмент з Першої Книги Самуїла:
19.11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла Давидові його жінка Мікаль, говорячи: Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то завтра ти будеш забитий.
12 І Мікаль спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.
13 І взяла Мікаль домашнього божка, і поклала до ліжка, а подушку з козячого волосу поклала в головах його, та й прикрила плащем.
14 І послав Саул посланців, щоб узяти Давида, а вона сказала: Він хворий!
15 І послав Саул тих посланців побачити Давида, говорячи: Принесіть його в ліжку до мене, щоб забити його!
16 І ввійшли ті посланці, аж ось у ліжку домашній божок, а в головах його подушка з козячого волосу!
17 І сказав Саул до Мікаль: Нащо ти так ошукала мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався? А Мікаль відказала Саулові: Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!
|
|
|
Міхая і його бог (Книга Суддів 17-18) |
|
Міхая, Міхал, Міхаїл, це все одне ім’я, з єврейської воно перекладається: Хто ж як Бог.
На початку звернімось до 6 вірша 17 розділу книги Суддів.
Суд. 17,6 Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах.
Не було царя в Ізраїлі, не був Бог царем Ізраїля. Ізраїль це я, ти, кожна людина, бо ми народ вибраний і відкуплений кров'ю Христа. Це може статися з кожним з нас, якщо небуде в нас Царя, якщо Бог не буде нашим царем. Можливо це вже сталось, а ми не помічаемо і вважаемо, що все добре.
|
Хочу згадати особу Марії Магдалени, особа яка мені особисто дуже близька, вона є моїм другим покровителем і це є причиною мого особливого зацікавлення нею. Прагну коротко переказати одне власне спостереження.
|
Кожна людина яка намагається жити з Богом и дотримуватись Його заповідей щодня мусить відкидати спокуси.
|
|
|
|
|
|
