Пригадуючи притчу про Господаря, який роздає своїм слугам таланти. (Мт 25, 14-30)
Кожен з нас обдарований талантами від Бога (не в грошовому значені цього слова) і чим більше ми їх розвиваємо, тим більше нових талантів отримуємо від Бога. Це коротко і є сенс притчі, але я почав писати це все, щоб згадати про один спільний талант усіх християн – це наша віра. Віра кожного з нас є даром від Бога, адже тільки з Його волі ми віримо в Нього, отож це щось, що Бог нам дав. Дехто назве це ласкою, а я би сказав що це талант, який потрібно використовувати. Як же його можна використати? Все дуже просто: ділитися цим талантом – це намагатися інших приблизити до нього, адже коли комусь допомагаємо повірити, то використовуємо свій талант для інших.

Так само кожен може запитати себе: “Як я особисто використовую свій талант віри?”, - може ми просто приходимо в неділю на службу, даємо якусь суму на храм і вважаємо що наш обов’язок перед Богом виконано, але чи це так? Якщо йти за цією логікою, то ми отримали дар віри для того, щоб раз в тиждень присвятити годину-півтори на похід в святиню і щоб дати гроші на утримання будинку, який називається храмом.
Дехто скаже, що приналежить до якоїсь спільноти або руху, але це ми робимо скоріше для себе, щоб приблизити себе до Бога, а що для Нього?
Потрібно активно використовувати свій талант віри. Хто має дітей, то їм простіше: вони мусять передати віру дітям і виховати їх християнами, а що ж робити всім іншим? На мою думку потрібно допомагати Церкві і це не обов’язково означає, що ми повинні днями і ночами вимивати храм чи стерегти його, адже існує багато інших способів “невидимої” допомоги Церкві. Наприклад допомога в якомусь християнському інтернет-проекті (ставлю цей приклад бо працюю з інтернет-проектами і це перше, що мені прийшло в голову :)
Отож дерзайте, Бог чекає що ми будемо використовувати свої таланти і тоді наділить нас ще якимись. “Не бійтеся!”